***
Затиснути в долоні грім,
Заплющить очі...
Я захлинутися нічим
Хочу.
Піти дахами повз антен
Химерні грати,
І щось з антично древніх сцен
Грати.
Скресаю – крига навесні
З душі озерця,
На асфальтованому дні –
Серце.
Вдавання повсякденна дань,
Так, я – актриса,
Бо ж скільки їх було – вигнань
Біса?
Побачити б небесну рать
(Надія з нами!) –
Чи не завчасно будувать
Храми?
Туди чи не найдовша путь
З двогострих зламів.
Колись Психею приведуть.
Amene.